• 

• 

• 

Поради для батьків

Дорогі батьки!
Родина для дитини- це тепле гніздечко, в якому вона почуває себе спокійно і впевнено: вона кохана і захищена.
Але родина – це не завжди тато, мама, дитина.
Настав той час, коли Ви батьки відчуваєте що вашого спілкування з дитиною вже замало. Постає питання, як задовольнити потреби дитини? Шляхів дуже багато. Один з них – це суспільне виховання -дитячий садок. Дитячий садок стає другим домом, вихователь, вихованці групи-другою родиною. Нам, дорослим, варто пам’ятати, що дитина перш завсе людина, яка вступає в новий, цікавий, повний нових вражень і знайомст період свого життя. Тільки від нас, дорослих, залежить наскільки цей період буде для дитини позитивний.

Порада № 1
Ми, батьки, ніколи не повинні забувати, що дитина вчиться робити ті речі, яким ми її навчаємо:
Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися
Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися
Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боязливими
Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться розчаруванню
Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі
Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими
Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими
Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими
Якщо діти живуть у доброті та ввічливості, вони вчаться поважати
Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний

Порада № 2
Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь і дідусів
Крім їжі та одягу мені потрібні душевне тепло, сердечність та Ваша любов
Говоріть до мене серцем і Вашими руками, тому що слова не завжди мені зрозумілі
Не застосовуйте до мене силу. Це привчить мене до думки, що зпозиції сили можна все вирішити. Я швидше відгукнусь, коли мене просто поведуть за собою.
Не давайте зайвих обіцянок, бо Ви не завжди можете її виконати. Я можу втратити довіру до Вас
Не акцентуйте уваги на моїх «поганих звичках». Це тільки буде надихати мене продовжувати робити те ж саме
Не робіть зауважень у присутності людей. Я більше і краще зрозумію все, коли Ви спокійно поговорите віч-на-віч
Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і потрібність, своє місце у планах нашої родини
Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов
Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою
Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок
Не карайте мене за невдачі, сам невдача вже є карою для мене. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – тільки мої вчинки
Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також – як і чому. Прошу не робіть всього за мене, бо я тоді виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням
Будьте доброзичливими до мене, щоб я навчився відчувати теж саме до інших
Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експерементую «забагато, задовго, зачасто»
Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина
Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився
Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті
Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували
Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки. Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що Ви мене також.

Порада № 3
Режим дня в дитячому садочку
Що таке дитячий садочок?

Дитячий садок це організаційна одиниця із своєю територією, приміщенням, оснащенням, умовами, порядком організації життя, сукупністю правил, заходів, норм.
Організація життя дитини в садочку це:
Комплектування груп дітей
Організація харчування дітей
Організація відпочинку дітей
Організація сну дітей
Організація діяльності дітей

Висока температура у малюка – збивати чи ні?

Висока температура у малюка може проявитися в результаті кишкових інфекцій, при запаленні легенів, при ураженні нервової системи, застудних захворювань, перегріванні.

Гіпертермія у малюка ділиться на три періоди: перший – початковий – температура потроху підвищується, другий – сильне підвищення температури, і третій – період максимального зниження температури. У першому періоді виникають – слабкість, млявість, озноб і головний біль. При другому виявляється ломота у всьому тілі, розвивається слабкість, з´являється жар. У момент підвищення температури, у малюка може з´явитися галюцинація, тому не можна малюка залишати одного, він може впасти зі свого ліжечка. Третій період у всіх малюків проходить по-різному. Висока температура у малюка може дуже різко падати, і така ситуація називається критичною. У момент високої температури у малюка кінцівки стають холодними, пульс ледве відчувається, з´являється сильна слабкість, знижується артеріальний тиск. У момент зниження температури, у малюка з´являється піт і виникає невелика слабкість.

У багатьох дорослих виникає просте запитання: чи треба збувати високу температуру у малюків? При інфекційних хворобах висока температура є нормальним явищем, адже організм починає боротися з вірусом. У цей момент в організмі виробляються інтерферони – це речовини, які знищують вірус.

Така речовина виробляється тільки при високій температурі. І чим вища температура, тим більша кількість інтерферону виробляється в дитячому організмі. Пік його концентрації – третій день захворювання – при застуді. На третій день малюк вже відчуває себе набагато краще. Лікарі не радять збивати температуру малюка при її незначному підвищенні, так як цей процес віддаляє одужання. Але, якщо температура постійно підвищується і перевищує 38 градусів, то її терміново треба знижувати.

В садочки без відповідних записів у медичній картці про проходження планових щеплень не беруть.

Порядок прийняття до дошкільного навчального закладу регулюється відповідними нормативно-правовими документами. Зокрема, ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.
– Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичне щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні захворювання або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється

Підписуючи письмову відмову про щеплення дитини, мало хто з батьків знає про наслідки відмови від планових щеплень (ПЩ).

– Якщо батьки безпідставно відмовляються від щеплень своєї дитини, вони беруть на себе велику відповідальність та повинні вирішувати, яким чином їх дитина має отримати освіту, оскільки ми живемо у правовій державі із затвердженими законами.

Готуємося до садочка

Про те, що до школи дитину треба готувати, знають усі. А от про те, що і до вступу в дошкільний навчальний заклад малюка треба теж готувати, багато хто з батьків не здогадується. В інших випадках це питання починає хивлювати батьків занадто пізно – коли вони безпосередньо вже зтикаються з труднощами звикання (адаптації) дитини до нових умов, або коли до першого відвідання дитячого садка залишається всього кілька днів. Між тим, якщо малюка не готувати заздалегідь до цієї важливої в його житті події, це може призвести до неприємних і навіть тяжких наслідків.
Науковці доводять, що вступ малюка до дитячого садка в усіх випадках супроводжується для нього психологічними труднощами, адже він має пристосуватися до нових умов (адаптуватися), виробити нові для себе форми поведінки. Дитина вперше залишається без рідних, тому в неї настає стан страху, відбувається психічне перенапруження, що призводить до змін в роботі різних систем організму. В цей час більшість дітей перебуває у стані стресу. Як результат – вони слабнуть, у них знижується опорність до мікробної та вірусної флори, вони починають хворіти. Отже, ствердження частини мам: “Віддала дитину до дитячого садка і вона почала хворіти!” – є наслідком не поганого догляду з боку персоналу дошкільної установи, а в більшості випадків – наслідком відсутності належної підготовки самого малюка до вступу в дитячий садок.
Адаптація дитини до дитячого садка процес поступовий тому приділити увагу необхідно заздалегідь.Вашому малюкові виповнилося, напевно, три роки. І восени він почне відвідувати дитячий дошкільний заклад. У вас є три літні місяці, щоб зайнятися самостійною підготовкою дитини до дитячого садка.
Оформлюючи дитину в групу, батьки переживають: як там зустрінуть дитину? Як будуть годувати? Чому навчать? Чи добре буде малюку? Чи будуть його любити?
Це хвилювання можна пояснити – батьки вперше залишають дитину з незнайомими людьми. Це хвилювання підсилюється, коли малюк не хоче йти до садка, не хоче розлучатись з рідними, відмовляється від гри з дітьми.
Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, ідуть на контакт з дітьми та дорослим, інші – менш впевнено, більше спостерігають, ще інші – проявляють повне небажання іти в групу, негативізм, відхиляють всі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.
Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, і невміння гратись, і несформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – це відсутність досвіду спілкування з однолітками та дорослими.
Спостереження показують, що хлопчики 3-5 років гірше переносять розлуку з рідними. А найкраще проходить адаптація у віці після 1 року 6 місяців.
Середній строк адаптації – 7-10 днів в ясельному віці; з 3 років – 2-3 тижні; 5-6 років -1 місяць. Виникнення у дитини стійкого “адаптаційного синдрому” свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.
Значна частина батьків ще зовсім молоді люди і часом навіть не підозрюють, що нові умови дитячого саду для дитини можуть бути важкі.
Адаптаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Основні моменти викладені в пам’ятці. Батьки повинні уважно з нею ознайомитися.

Ознаки психологічної готовності до садочка

 

• інтерес дитини до ігор і взаємодії з іншими дітьми;
• відсутність негативної реакції на відсутність матері;
• готовність дитини до спілкування з іншими дорослими, крім близьких родичів;
• відсутність виражених страхів і тривоги в новій ситуації,;
• дитина «хоче в садок», якщо її запитати.

Як підготувати дитину до дитячого садка

1.Переконайтеся у власній впевненості, що дитячий садок необхідний для вашої сім’ї саме зараз. Дитина добре відчуває, коли батьки сумніваються в доцільності “садівського” виховання. Будь-які ваші коливання вона використовує для того, щоб чинити опір розлученню з батьками. Легше і швидше звикаються діти батьків у яких немає альтернативи дитячому саду.
2. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб маля пішло в дитячий садок. Наприклад: «Дитячий садок це такий красивий будинок, куди мами й тата приводять своїх малят. Я хочу, щоб ти познайомився і подружився з іншими дітьми і дорослими. У садку все пристосовано для дітей. Там маленькі столики і стільчики, маленькі ліжечка, маленькі раковини для вмивання, маленькі шафи, багато цікавих іграшок. Ти все зможеш розглянути, доторкнутись, пограти з цими речами. У садку діти їдять, гуляють, грають. Я дуже хочу піти на роботу, мені це цікаво. І я дуже хочу, щоб ти пішов в дитячий садок, щоб тобі теж було цікаво. Вранці я відведу тебе в садок, а увечері заберу. Ти мені розповіси, що у тебе було там цікавого, а я розповім тобі, що у мене цікавого на роботі. Багато мам і тат хотіли б відправити до цього садка своїх дітей, але беруть туди не всих. Тобі пощастило, восени я почну водити тебе туди. Але нам потрібно підготуватися до цього. Купити всі необхідні речі, приготувати “радісну коробку”, вивчити ім’я вихователів і правила дитячого садка.
3. Проходячи біля дитячого садка, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощатило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і близьким у присутності маляти про свій успіх, говоріть, що пишаєтись своєю дитиною, адже її прийняли в дитячий садок.
4. Розкажіть дитині про режим дитячого садку: що, як і в якій послідовності, вона робитиме. Чим детальніше буде ваша розповідь і чим частіше ви її повторюватимете, тим спокійніше і упевненіше відчуватиме себе ваше дитя, коли піде в садок. Запитуйте у маляти, запам’ятав він, що робитиме після прогулянки, куди складати свої речі, хто йому допомагатиме роздягатися, що він робитиме після обіду. Питаннями такого роду ви зможете проконтролювати, чи добре дитина запам’ятала послідовність подій. Маля лякає невідомість. Коли дитя бачить, що очікувана подія відбувається, як і було обіцяно, він відчуває себе упевненіше.
5. Побалакайте з дитиної про можливі труднощі, до кого вона може звернутися за допомогою, як вона це зможе зробити, Наприклад: “Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи: “Я хочу пити”, і Ганна Миколаївна наллє тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це». Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на першу вимогу і так, як вона хоче. Поясніть, що в групі багато дітей і інколи їй доведеться почекати своїй черги. Ви можете сказати маляті: “Вихователь не зможе одягнути відразу всіх дітей, тобі доведеться трохи почекати». Спробуйте програти всі ці ситуації з дитиною вдома. Наприклад, ви – вихователь, а ведмежа, за якого вам теж доведеться говорити, просить пити.
6. Приготуйте разом з дитиною «радісну коробку», складаючи туди недорогі речі. Це можуть бути невеличкі іграшки, привабливі для вашої дитини і вже точно будуть радувати інших дітей, коробочки з вкладеними в них забавними предметами: красиві паперові серветки або латочки з тканини, приємні на дотик; книжки з малюнками. Можливо, ви вмієте складати орігамі, тоді сміливо відправляйте в «радісну коробку» паперового журавля або собачку. За літо ви наповните коробку. Тоді восени вранці вам простіше буде відправляти дитину в дитячий садок: з іграшкою веселіше йти і простіше зав’язати стосунки з іншими дітьми.
7. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не віднімати іграшки; пропонувати свої іграшки, робити послуги іншим дітям.
8. Дитя звикне тим швидше, чим з великою кількістю дітей і дорослих зможе побудувати стосунки. Допоможіть йому в цьому. Познайомтеся з іншими батьками і їх дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашої дитини по імені.
9. Чи знаєте ви, що чим краще будуть ваші стосунки з вихователями та іншими батьками і їх дітьми, тим простіше буде звикнути вашій дитині.
10. Будьте поблажливі і терпимі до інших. Досконалих людей немає. Проте, прояснювати ситуацію, що турбує вас, необхідно. Робіть це в м’якій формі або через фахівців. У присутності дитини уникайте критичних зауважень в адресу дитячого садку і його співробітників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садом.
11.Учіть дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування.
12. Наголошуйте, що Ваша дитина, дорога Вам і ви її любите.

Якщо ж ваше дитя погано адаптується до обстановки дитсадка, погано спить , їсть, стає агресивним, його поведінка міняється від бурхливих істерик до повної апатії, з’являються страхи – знайдіть можливість проконсультуватися з психологом.